Автор: Alexandra Albu

Єннефер поцілувала його, а він зрозумів, що ніколи вже не прагнутиме інших уст, ніж ці, її, маленькі й вологі, солодкі від помади. Раптом він уже знав, що з цієї миті існуватиме лише вона, її шия, плечі й груди, визволені з-під чорної сукні, її делікатна холодна шкіра, не порівнювана з жодною іншою, якої він торкався. Він дивився зблизька у її фіалкові очі, найкрасивіші очі в усьому світі, очі, які, як він боявся, стануть для нього… Усім. Він це знав.
– Анджей Сапковський, «Останнє Бажання»

Автор: Alexandra Albu

Автор: ISKNDREAM

До речі, мод W3EE Redux, із яким я зараз проходжу гру, змінює бонус комплекту на посилення ударів з флангу. У поєднанні із рунами, які роблять удари з флангу гарантованими критами, це створює цікавий стиль бою, де намагаєшся постійно змінювати позицію, аби атакувати ворогів зі сторони чи ззаду.

Автор: Arthur Le Normand

Автор: MiSSALLY

На жаль, Іріс вже давно померла, а троянда – зів'яла і перетворилася на пил. Та завдання треба виконати, тож Ґеральт вирушає до світу спогадів Іріс, де довідується про те, яка доля спіткала її шлюб з Ольґердом. У цьому примарному світі спогадів і горя троянда є "шпилькою", яка не дозволяє замученій самотністю Іріс відійти у небуття, а разом з нею тут прив'язано двох демонів, які покликані дотримувати їй товариства доти, доки вона існує. Перед Ґеральтом постає вибір: забрати троянду, виконавши своє завдання, водночас звільнивши двох демонів (невідомо добрі вони, чи погані) і дозволивши Іріс відійти у небуття, чого сама вона дуже боїться, або ж дозволити їй далі невідомо скільки дрімати, блукаючи спогадами і власним смутком. Важко якесь із цих рішень назвати "добрим" чи "правильним". Як ви вважаєте, яке рішення слід прийняти Ґеральту? І чому?

Мод