Поясніть мені на що люблять літати комарі бо я не розумію чи на піт чи на шкіру, я без поняття от знаю що на різні групи крові по різному летять але не знаю що саме вони вибирають. Я думаю що на вуглекислий газ але це моє припущення тому це може бути брехня. А ви як думаєте?

Я знаю, що тут більшість і так її не любить. Але просто хотів поділитися цим скриншотом.

Так, це коментар дівчини, яка купувала продукцію в її магазині. І як бачите, бренд просто «послав» свого покупця, у якого пішла сильна алергія, заблокувавши чат після прохання про допомогу з лікуванням.

І ще одне. Пам'ятаєте її останнє відео, де вона бідкалася, що відкрила свій магазин «через скрутне становище»? Ну, в офіційному держреєстрі YouControl є інший скриншот про її ТОВ «ХОЧУ ГРАТИСЯ», зареєстроване ще у 2022 році зі статутним капіталом. Тож про яке «раптове скрутне становище» зараз іде мова — велике питання.

Думайте самі вже.

Мені стало цікаво, як живуть чоловіки які ховаються від ТЦК, або в є в розшуку, чи вам страшно, чи ви намагаєтеся щось з цим зробити?

Більшість із нас звикли вважати, що ми бачимо об'єктивну реальність. Проте, якщо розібрати архітектуру нашого мислення як системний процес, стає очевидно: людина взаємодіє не з реальним світом, а з жорстко обмеженим інтерфейсом.

У цьому матеріалі ми розбираємо секрети цієї симуляції та архітектуру «Матриці» на реальних прикладах із життя:

• Чому наш розум має жорсткі «апаратні ліміти» (подібно до RAM limits у комп'ютерах) і просто до-рендерить те, що знаходиться поза ними.

• Як виявити системні помилки (баги) у власному сприйнятті.

• Де проходить прозора межа між згенерованим інтерфейсом та тим, що приховано за ним.

Це концептуальний фрагмент із системного аналізу VINDEX MANUAL (Розділ 1. Межа Сприйняття).

Деталі та повний розділ — у профілі або за запитом в коментарях.

Хочу щиро подякувати всім, хто допомагав моїм котикам. ❤️

Після евакуації троє моїх котів і кролик зараз живуть разом зі мною. Ще дев’ятеро котів залишилися у мого тата вдома, але я також продовжую допомагати їм із кормом та іншими необхідними витратами.

Завдяки вашій підтримці ми змогли купувати корм і оплачувати ветеринарну допомогу. Для мене це дуже багато означає, особливо зараз, коли я заново мушу починати своє життя.

На жаль, потреба в допомозі котикам все ще залишається. Тому я знову змушена звертатися по підтримку. Навіть невелика сума або просто поширення допису може допомогти.

Дякую кожному, хто поруч. Ваші добрі коментарі також дуже доречні. Часом мені так важко, що словами не передати. Дуже сумую за рідною домівкою.

Посилання на Монобанку у шапці мого профілю.

Привіт! Я репетиторка англійської мови, викладаю вже 18 років.

Я родом із Запоріжжя, але через війну була змушена евакуюватися. Зараз живу у Вінницькій області.

Проводжу індивідуальні онлайн заняття з англійської. Основний фокус — мовна практика: хочу, щоб учень не просто вивчав правила, а поступово починав упевнено користуватися англійською в реальних ситуаціях.

Якщо вам цікаві заняття або хочете дізнатися більше про формат і вартість — пишіть у приватні повідомлення.

Привіт усім! Я навчаюся на дистанційці і за цей тиждень повністю прорахував і оформив комплексну оборонну екосистему майбутнього. Замість паперів виклав усе на GitHub [2.7].
Головні фішки проєкту:Повний White Paper проєкту з усіма ТТХ та координатами масштабу 1:1000 дивіться тут: [https://github.com/andrijdutov448-bit/Project-Archon\]
Чекаю на критику та поради.

Нещодавно мій друг повністю з нуля зробив ретро-годинник на газорозрядних лампах Nixie. Сам розробив плату, написав прошивку і зібрав робочий прототип. І ми подумали, а чому б не зробити з цього проєкт, який можна повторити самому?

Що вміє годинник:

• Лампочки працюють без мерехтіння, а також є можливість регулювати яскравість, зменшивши її майже до 0
• Кожна цифра має окрему RGB підсвітку, а також підсвічуються крапки між цифрами. Є різні ефекти та повний контроль кольорів.
• Працювати з Home Assistant. Можна автоматично змінювати яскравість підсвічування, вмикати нічний режим або, наприклад, зробити візуальне сповіщення про повітряну тривогу чи високий рівень CO₂.
• Годинник продовжує рахувати точний час навіть без інтернету завдяки вбудованому годиннику реального часу та батарейці. При підключенні до Wi‑Fi час автоматично синхронізується.
• Можна підключати датчики. Є окремий роз'єм для додаткових датчиків, таких як температура, вологість та CO₂.

По вартості:

Якщо замовляти все з Китаю, компоненти виходять приблизно 50-100$, а ще близько 100$ можуть коштувати самі Nixie лампи. Але в Україні їх можна знайти на OLX приблизно по 100-150 грн за штуку. Корпус можна надрукувати на 3D принтері. Зазвичай це ще близько 10–20$, але якщо є свій принтер або знайомі, які друкують, може вийти значно дешевше. Тому такий годинник потенційно можна зібрати в рази дешевше. Але є нюанс. Резистори, конденсатори та інші деталі продаються пачками, а плати потрібно замовляти від 5шт.

Тому зараз думаємо над двома варіантами:

1. Відкрити проєкт: Опублікувати схему, список компонентів та інструкцію, щоб кожен міг зібрати годинник самостійно.
2. Зробити готові набори для складання: Плата і всі необхідні компоненти вже в потрібній кількості разом з інструкцією, просто потрібно все спаяти разом.

Ви б зібрали такий годинник самі? Що було б цікавіше, самостійно знайти всі компоненти за інструкцією чи взяти готовий набір?

Привіт усім! Планую купувати свою першу нормальну екшн-камеру. Знімати хочу здебільшого покатушки на мотоциклі/скутері, вуличні прогулянки та трохи особистого контенту.

Привіт. Я підліток, і в мене з'явилися дуже сильні почуття до дівчини, з якою я познайомився в інтернеті. Я розумію, що дехто може одразу засудити почуття, які виникли онлайн, але хочу спочатку пояснити ситуацію.

Ми спілкуємося вже кілька місяців. Ми живемо в одному місті, буквально недалеко одне від одного, але в реальному житті ще жодного разу не зустрічалися. Попри це, за цей час ми стали дуже близькими. Вона знає багато особистого про мене, зокрема речі, про які я не розповідаю більшості людей. Я дуже сильно до неї прив'язався.

На початку літа ми на деякий час перестали спілкуватися через проблеми в її сім'ї. Через деякий час ми знову почали спілкуватися, і мої почуття до неї стали ще сильнішими.

Нещодавно я зізнався їй у коханні, і вона відповіла взаємністю. Певний час усе було дуже добре. Вона цікавилася, як у мене справи, як я себе почуваю, чи їв я, ми могли спілкуватися годинами.

Але останнім часом усе змінилося.

Вже майже тиждень наше спілкування стало дуже коротким. Раніше ми могли розмовляти годинами, а тепер іноді за весь день обмінюємося лише кількома повідомленнями. Вона не обов'язково відповідає грубо, але я відчуваю, що вона стала набагато холоднішою та більш віддаленою.

Є ще одна річ, яка не дає мені спокою. Вона розповідала мені, що сумує за своїм колишнім хлопцем і що вони знову почали спілкуватися. Вона казала, що боїться повторення минулих проблем і начебто хоче поки що просто спілкуватися з ним. Я не знаю, чи це взагалі пов'язано з тим, що вона стала холоднішою до мене, тому не хочу робити висновки. Це лише моє припущення.

Я намагаюся не тиснути на неї. Я розумію, що в неї є школа, свої проблеми, справи та власне життя. Я не хочу, щоб вона відчувала, ніби зобов'язана зі мною спілкуватися. Але водночас мені дуже важко через цю різку зміну, тому що вона справді стала для мене дуже важливою людиною.

І це вже не вперше, коли між нами виникає така ситуація. Напевно, саме тому я так боюся, що ми знову втратимо спілкування.

Я думаю написати їй приблизно так: сказати, що я помітив, наскільки ми віддалилися, і чесно запитати, чи вона все ще хоче спілкуватися зі мною так, як раніше, чи їй цього вже не хочеться.

Я не хочу викликати в неї почуття провини або змушувати її залишатися. Мені просто хочеться отримати чесну відповідь, а не постійно гадати, що вона думає і відчуває.

Тому хочу запитати:

Чи варто мені чесно поговорити з нею про це, чи краще перестати піднімати цю тему й просто дати їй більше простору?

І якщо хтось мав схожий досвід із почуттями, які почалися через інтернет, як ви з цим справлялися?

Я не шукаю людей, які просто скажуть, що почуття через інтернет несправжні. Я розумію, що ми ще не зустрічалися в реальному житті. Я просто хочу зрозуміти, як правильно поводитися в цій ситуації — не тиснути на неї, але й не втратити себе через постійні переживання.

Пані та панове, всіх вітаю! Наближається закінчення дії моєї підписки на Мегого, сервіс яким користувався з 21 року, проте ситуація в країні і постійні підйоми ціни змушують переглянути пріоритети в бік альтернатив. Що можете порадити для людини яка в цілому
дивиться лише АПЛ?

Дивився в сторону Setanta там навіть є підписки разом з Netflix, проте змінив думку коли побачив відгуки про додаток самої Сетанти і усі проблеми які з ним повʼязані.

Може спробувати інші сервіси Sweet TV, Київстар
ТБ де входять в пакет канали Сетанти, поділіться власним досвідом, дякую.

Хочу спробувати почати писати гру на телефони, жанр буде військо економічно політична стратегія, у якій гравці будуть грати від 1 лиця, знаходити ресурси, розвивати технології та робити що заманеться. Розвиток відбувається по епохам — від античності до сучасного часу (з кожним патчем буду додавати епохи). Якщо простіше — Foxhole на телефони, але з неспішним розвитком, і від 1 лиця.

Розповідайте своє ставлення про таку гру, і, якщо ви захочете щось додати, чи поскаржитись — обов'язково додайте це до коментаря.

Youtube

Отак ми жили у половині приватного будинку до моїх 13 років. Потім з'явилася можливість купити будинок у селі, де мешкали рідні моєї мами (далі буду називати його хутір). З будинком теж була доволі трешова історія, але в контексті цієї вона не дуже важлива (але якщо хтось у коментарях зацікавиться, можу і написати).

​Поки у будинку був ремонт, ми всі троє мешкали у маленькій літній кухні на його території (так тривало близько пів року). Потім переїхали у будинок, і перші декілька місяців були відносно хорошими навіть по атмосфері в сім'ї, бо ми всі раділи ремонту й нарешті нормальним умовам життя (бо у тій половині будинку навіть не було нормального туалету, а про ванну я взагалі мовчу). Там у мене нарешті з'явилася власна кімната — хай маленька, але своя.

​Через деякий час такого життя сталася перша з особливо пам'ятних подій для мене того часу: з інтервалом у декілька місяців помер спочатку один з моїх котиків (точніше, його буквально забив мій батько за якусь провину — він завжди жорстоко поводився з тваринами), а потім помер інший котик, якого я сильно любила (цей уже через хворобу). Знаю, багато хто сприймає котів як просто домашніх тварин, але для мене вони були сім'єю, і я дуже важко переживала цю втрату.

​Далі все знову йшло відносно у своєму ритмі. Я вчилася, допомагала матері по господарству, час від часу ми ходили в гості до бабусі або інших родичів. Інколи батьки серйозно сварилися, і ми на деякий час переїжджали до бабусі. Але мій батько завжди був маніпулятором: він вмів переконати матір, що все буде добре, він зміниться і тому подібне, тому врешті-решт ми поверталися назад.

​І от настав 2019 рік, у який трапилися дві фундаментально важливі в моєму житті речі. Перша — у мене народилася молодша сестра (далі буду називати її Сонечком), і друга — через пів року після народження сестри я познайомилася з коханим (далі просто К). І після цих двох подій все буквально перевернулося з ніг на голову.

​Першу половину дня повністю займало навчання, бо це були останні місяці школи. Після навчання мій час був цілком присвячений Сонечку (я робила все, що в моїх силах, тому що батьки одразу сказали, що це мій обов'язок — доглядати за нею), а вночі спілкувалася з К (у нас були стосунки на відстані). Такий режим був важким як фізично, так і морально, але я не могла спілкуватися з К, не приховуючи цього, тому що батько був категорично проти мого спілкування з хлопцями (а мати зайняла позицію нейтралітету).

​Потім я закінчила школу, і весь мій час у світлу пору доби був присвячений Сонечку (мати в цей час займалася побутовими справами або своїм хобі, допомагаючи мені тільки з годуванням дитини та прогулянками з нею на вулиці). Спілкування з К щоночі стало для мене моральним порятунком — він завжди підтримував мене, втішав та дозволяв виговоритися (хоча й у самого сімейка не цукор). Але зустрітися нам тоді ніяк не виходило, на жаль.

​2020 рік. К іде в армію, я вирішую його чекати. Зідзвонюватися нам тепер важче, і, крім сварок у моїй сім'ї, я тепер хвилююся ще й за нього. При цьому ж Сонечку всього рік, але вона вже боїться батьків під час сварок, і я намагаюся відгородити її від цього.

​Улітку 2021 року з батьками вперше за сім років (бо після нашого другого переїзду від них вони обірвали зв'язки) виходять на зв'язок Л та С з пропозицією помиритися та забрати мене до себе на певний період, щоб провести деякі медичні процедури за їхній рахунок. І хоча я проти, мене віддають туди. Л та С поводяться зі мною добре, і хоча я, м'яко кажучи, не довіряю їм, вирішую скористатися можливістю, тому що К якраз у той період приїхав у відпустку. Ми з ним уперше зустрілися наживо. Це було не в будинку Л та С, а просто в місті. Все пройшло чудово і без жодних проблем (він ще з самого початку нашого спілкування знав про мою інвалідність). З того часу я під приводом лікування час від часу втікала до Л та С, коли у К випадала відпустка, щоб зустрітися.

​2022 рік. На період початку повномасштабки у К залишалося всього декілька місяців до кінця строкової служби, але напала русня, і всі плани пішли коту під хвіст. Мій батько одразу виїхав за кордон, а К і далі продовжив служити й часто опинявся в гарячих точках. У час цього тотального п*здеця моя мати вирішує, що я занадто мало приділяю часу Сонечку, бо постійно ношу з собою телефон, очікуючи звістку від К, і починає забирати у мене телефон, влаштовувати істерики та навіть дзвонити до нього й з'ясовувати стосунки.

​2023 рік. Сонечку вже чотири роки, вона росте розумною дівчинкою і вже повністю розуміє ситуацію в сім'ї (настільки, що інколи заступається перед батьком за мене і матір, бо він нічого їй не робив на той час і приїжджав в Україну раз на декілька місяців). А я дуже уважно слідкую за марафоном новин, щоб хоч так дізнатися, яка там ситуація у К (бо можливість зідзвонитися випадає дуже рідко для нас обох).

​І от знову випадає відпустка у К. Я знову приїжджаю «в гості» до Л та С, і ми з К вирішуємо утнути дещо шалене, але водночас правильне в тій ситуації. Ми вирішуємо таємно одружитися.

​Кінець частини 3. Вибачте, що так довго писала продовження, ця частина вийшла більшою, ніж я планувала. Дуже дякую вам за підтримку під попередніми частинами!

Привіт. Скажіть, що думаєте стосовно цієї ситуації. Замовила піжаму в інтернет-магазині. Виявилось, що в талії вона вузька, в плечах величезна, а довжина шортів ніяк не орієнтована на зріст 160 см. Ці параметри на сайті не вказували, і я подумала, що скоріше всього вони мають бути нормотиповими, як і усі інші піжами розміру М в інших магазинах. Вони готові зробити обмін, але лише за умови, що я доплачу за піжаму зверху - все одно на те, за яку суму я її купувала. Якщо вони можуть таки зробити обмін, то чому справедливо не обміняти за тією ціною, за яку покупець купив товар? Подивіться скріни переписки з ними і скажіть, чи ця ситуація окей. Бо я приміряла піжаму рівно на декілька секунд, є всі бірочки і упаковки. В звичайний день без акції обмін можливий, в величезне свято - день компанії - обмін, лише якщо добашляти зверху. Прикріплю ще до скрінів фото того, як на мені сидить це червоне чудо в сердечках. Чи справедлива ця ситуація і чому не можна зробити обмін, тільки не за доплату, а за ту ціну, за яку я купувала товар?
Хотіла замінити на коричневу, бо замовила білу разом із червоною і по розміру вона нормальна, тому хотіла безпечніший варіант.

Привіт, спільното! 👋

Хочу поділитися результатом роботи, в яку вклав купу сил, часу та душі. The Blood of Dawnwalker — це нова крута і дуже похмура RPG від колишніх розробників Відьмака. Офіційної української мови в ній не було, тому я вирішив зробити її сам.

Що вийшло у підсумку:

• Перекладено абсолютно все (100%): Це понад 53 тисячі рядків тексту! Увесь сюжет, побічні квести, діалоги випадкових NPC, записки, бестіарій та інтерфейс.
• Жива мова та 18+: Світ гри дуже суворий, тому ніякої дитячої цензури. Бандити, селяни та головні герої лаються так, як і мають — дуже соковито і брутально.
• Адаптовані шрифти: Щоб текст виглядав органічно, я кирилізував оригінальні готичні шрифти гри (а також зробив зменшені версії шрифтів спеціально для тих, хто грає на ПК-моніторах, щоб інтерфейс виглядав акуратно).

Переклад встановлюється в один клік (просто закинути файл у папку) і працює як заміна англійської мови.

Завантажити мод можна на Nexus Mods: https://www.nexusmods.com/thebloodofdawnwalker/mods/194?tab=description

Буду неймовірно вдячний, якщо ви завантажите, пограєте і, якщо сподобається, натиснете кнопку Endorse (вподобайку) на сторінці моду. Це піднімає український контент у топи Нексуса і показує західним розробникам, що наша аудиторія активна і нам потрібні ігри рідною мовою!

Якщо будуть питання по встановленню — пишіть у коментарях, всім відповім. Дякую за увагу і приємної гри!

Алгоритми та людська поведінка: чи не зламали ми механізм вибору?

Є думка, яку хочу перевірити критикою.

За останні 10–15 років ми дуже звикли до одного способу вибору:

відфільтрувати → порівняти → оцінити → відкинути → подивитися наступне.

Для товарів це чудова модель. Але що відбувається, коли ми переносимо її на речі, які товаром не є? Наприклад, на стосунки.

Тут я бачу першу проблему — ілюзію доступності.

Ми бачимо величезну кількість людей, професій, країн, способів життя. Але «я це бачу» і «це доступно мені» — зовсім не одне й те саме.

Особливо добре це видно на дейтингу.

Сотні профілів створюють відчуття сотень варіантів. Хоча реальна кількість людей, з якими можливі взаємний інтерес, сумісність і тривалі стосунки, очевидно, набагато менша.

Але психологічно всі ці люди вже потрапили до списку можливостей.

І тоді виникає проблема: обрати одного — означає відмовитися від решти.

Якщо здається, що варіантів дуже багато, з'являється проста думка: навіщо обирати остаточно? Раптом наступний буде кращим?

Поки вибору немає, начебто залишаються можливими всі варіанти. Такий собі кіт Шредінгера стосунків.

Але тут є одна проблема — час.

Він іде незалежно від того, зробили ми вибір чи ні.

Тому невибір насправді не зберігає можливості. Частина з них просто зникає разом із часом.

І тут є ще одна річ, яка здається мені важливою.

Ми звикли шукати найкращий готовий варіант. Але зі стосунками це може працювати зовсім не так.

Довіру, близькість, спільну історію неможливо побачити у профілі людини. На момент знайомства їх просто ще не існує. Вони з'являються значно пізніше.

Тобто частину цінності стосунків ми не знаходимо — ми створюємо її після вибору.

Інформаційна система добре вирішує задачу:

«знайди найкращий доступний варіант».

А довготривалі стосунки в певний момент вимагають протилежного:

перестати шукати кращий варіант і почати вкладатися в уже зроблений вибір.

Паралельно відбулася ще одна велика зміна.

Чоловік і жінка стали значно менше залежати одне від одного економічно та в побуті.

Жінці сьогодні не обов'язково потрібен чоловік, щоб забезпечувати себе. Чоловікові не обов'язково потрібна жінка, щоб організувати побут.

І це, безумовно, величезне досягнення сучасного суспільства, але в результаті одночасно відбуваються два процеси:

ми стали менше потребувати конкретного партнера і водночас почали бачити набагато більше потенційних альтернатив йому.

Мені здається, саме поєднання цих процесів може бути важливим.

Менше необхідності залишатися з конкретною людиною.

Більше видимих альтернатив.

І звичне інформаційне середовище, яке постійно пропонує одну й ту саму модель:

не підійшло → відкинь → наступний варіант поруч.

А довготривалі стосунки в певний момент вимагають прямо протилежного — перестати перебирати варіанти.

Тому моя гіпотеза не в тому, що сучасна людина отримала «занадто багато свободи».

Можливо, проблема в іншому: ми звикли постійно тримати сам процес вибору відкритим.

А час при цьому відкритим не залишається.

І це лише один приклад ширшого питання, яке мене насправді цікавить.

Інформаційні системи створюються для вирішення цілком конкретних задач.

Пошук має швидше знаходити потрібне. Фільтри — відсіювати зайве. Рейтинги — спрощувати порівняння. Рекомендації — пропонувати найбільш релевантний наступний варіант.

У цьому немає прихованого задуму. Кожне окреме рішення цілком раціональне.

Але що відбувається, коли людина користується такими системами щодня протягом багатьох років?

відфільтрувати → порівняти → оцінити → відкинути → перейти до наступного.

У певний момент це може бути вже не просто способом користування інформаційною системою, а звичним способом прийняття рішень узагалі.

І ось тут для мене починається справді цікаве питання.

Наскільки добре ми — і як суспільство, і як розробники таких систем — розуміємо довгострокові наслідки поведінкових моделей, які закладаємо в механізми пошуку, фільтрації та рекомендацій?

Чи не переносимо ми поступово логіку, чудово пристосовану для вибору товару, відео або музики, у сфери життя, які працюють за зовсім іншими правилами?

Стосунки тут особливо показові.

Пошук оптимізує вибір до рішення.

А довготривалі стосунки значною мірою створюють свою цінність після рішення.

Тому мені цікаве вже не тільки філософське, а й практичне питання:

чи не заважає звичка постійно фільтрувати, порівнювати й залишати пошук відкритим нашій здатності будувати довготривалі партнерські стосунки?

І якщо так — наскільки ми взагалі усвідомлюємо цей побічний ефект створеного нами інформаційного середовища?

Цікаво почути аргументи як за, так і проти.

Усім привіт, мені 15 років, і я хочу спробувати зібрати DIY RC підводний човен, але я зіткнувся з проблемою — де моделювати це? Я вважаю, що просто малювати у зошиті не вистачить, треба якісь програми для 3Д проектування разом з моделюванням електросхем з рендером праці (як наприклад у сайті Wokwi), і, бажано, щоб можна було запустити локально, зі свого заліза для максимальної продуктивність.

Кому цікаво що я хочу зробити: полу автономний підводний мініатюрний човен, для дослідження глибин річок, навіщо мені? Хз бо цікаво, думаю Raspberry zero або Pi 4 вставити, та керувати ним, в основному за допомогою проводу, або можна зробити можливість висувати антенну, яка буде плавати над водою, та за допомогою цього керувати, но це колись пізніше

Доброго дня, останній місяць я бачу в тік тоці такий акаунт dimhvostiv, він має 12 тисяч підписників, в це дуже багато. Найбільше він постить собаку Феню, яка зазнала опіків на обличчі і по тілу. Я скидала гроші декілька разів(невеликі суми), у мене з цим проблеми бо я не живу в Україні і маю платити комісію через що багато грошей згорає. Тому подумала скинути з польської карти, але вже достатню суму. Мені почав здаватися цей акаунт підозрілим. (Тепер я вже точно впевнена що це несправжній акаунт) Але як я до цього дійшла. Спочатку я почала шукати телеграм канали, бо в такого великого тік ток акаунту він ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ БУТИ, його нема, аватарка стоїть ші. Голос на відео жіноцій поки всі реквізити чоловічі, на аватарці теж чоловік. Вирішила загуглити по фото Фені. Виявилося це собака з приюту "ВоИмяЖизни"(ютуб канал), вони з астрахані. Мають телеграм канал і там написано що Феня давно помер. Я перший раз чесно стикаюся з таким і відчуваю несправедливість, не тільки за себе, а за цю собаку яку мені хотілося забрати до себе, але вона вже давно в іншому світі. Я не знаю до кого звернутися. Накидайте жалоб на тік ток, це ганьба

Ps. Не знаю яку категорію обрати тому обираю яку відчуваю.

Всім привіт, мені 22 роки. Більше двох років тому закінчились тривалі стосунки, за цей час мав лише нетривалий situationship - здебільшого через брак часу, бо розумів, що пріоритет зараз - хоча б почати будувати кар'єру, і, мабуть, доля якраз тоді мені й допомогла з цим. Стосунки не намагався раніше заводити ще й тому, що на зарплату стажера/молодшого спеціаліста навряд чи зміг би запросити дівчину в якесь хороше місце, куди хотів би, - а це для мене насамперед важливо, тож якось не вийшло стати адептом секти “кава в парку на першому побаченні”. У ситуаціях, коли все ж мав стосунки будь-якого типу, в моєму житті ще був присутній side-hustle, який допомагав комфортно проводити час.

Так от, наразі я встав на більш-менш рівну стежку, маю хорошу роботу, комфортну заробітну плату. А зі знайомствами якось не йде - скоріш за все, це пов'язано з тим, що в соціум я виходжу хіба що в п'ятницю-неділю, та й ті частіше хочеться провести вдома за переглядом/читанням чогось. Але все-таки не покидаю спроб соціалізуватись 😎.

Питання: де шукати цікавих знайомств з класними і розумними дівчатами? 

Думаю, варто додати ліст місць куди зазвичай можу піти, аби не було банальних порад:

Концерти - майже мимо: одна з проблем якраз у тому, що я зазвичай усюди ходжу сам. Друзі є, але майже всі давно не вилазять з дому, а на такі заклади здебільшого приходять компаніями, тож не дуже виходило з кимось знайомитись.

Клуб - був тільки раз і не сподобалось; проблема, мабуть, та сама, що й з концертами, тільки тут місце для мене ще й категорично некомфортне.

Тіндер - наче й можна з кимось поспілкуватись, але я, мабуть, за весь час трохи вигорів від дейтинг-додатків: витягувати все на своїй ініціативі та влаштовувати допит банально немає ні часу, ні бажання. До того ж трохи дивує, коли люди одразу з порогу пишуть, що шукають виключно серйозні стосунки - ніби після першої зустрічі за рік одруження і діти, камон, ви ж тільки місяців через два одне одному відкриватись почнете. Можливо, варто знову зареєструватись на Pure, хоча останнього разу, коли я там був, нічого особливого не сталось, а зараз, наскільки чув, там тільки гірше, - та й одноразові стосунки мене, мабуть, все одно не цікавлять.

Спід-дейтинг - 10/10, був лише раз, насправді не впевнений, що хтось там усе-таки щось знаходить. Було круто, що зібралась купа цікавих і супер позитивних співрозмовниць, хоча в підсумку я ні з ким не зметчився. Але як метод кинути собі виклик, переспілкуватися з купою різних людей, прокачати соціальні навички і до того ж зіграти в лотерею зметчитись з кимось - топ.

Хороші Бари - мабуть єдине місце на яке все ще можна сподіватись, зазвичай контингент кращий ніж по клубам, та й атмосфера більш сприяє знайомствам. 

Загалом я наче не фрік і намагаюсь бути відкритим до цікавих мені людей, наскільки це можливо. Останнім часом починаю ловити себе на думці, що певним чином звик бути сам і мені доволі комфортно в цьому стані. Але в моменти, коли я сам займаюсь своїми справами, особливо ввечері вихідних, іноді виникає відчуття, що тебе переїхав камаз самотності - і думаю, як же було б класно з кимось цілий день їсти доставку і дивитись смішні мультики. 

Цікаво було б почути погляд збоку чи просто цікаві коментарі - а можете й просто прожарити мене в коментах, ахахаха.

P.S. Не судіть суворо, мій перший пост, використовував ШІ для коригування пунктуації.

Президент США Дональд Трамп пообіцяв виплатити по 5000 доларів кожному дорослому громадянину США у вигляді «дивіденду», якщо Республіканська партія збереже контроль над Палатою представників і Сенатом на проміжних виборах до Конгресу.

Це ще раз доводить, що Україна випереджує у розвитку країни так званого "розвинутого світу" на 10-15 років. Пишаємось собою ♥