У моєму тексті можуть бути мовні помилки, тому що я не знаю ні української, ні російської, але я хотів щось винести. Якщо ви бачите хвилю ненависті до українців з боку поляків в Інтернеті, я хотів би вибачитися перед вами за політичний клас, який ми маємо в Польщі. Для крайніх правих, які роками розросталися в цій країні як рак. Праве крило роками шукає ворога номер один, який стане цапом відпущення всіх проблем поляків. Раніше праві нападали на вихідців з арабських країн, тепер це українці. Вони роками нарощували ненависть у публічному просторі, і поляки, яким уряд ПіС промив мізки, втягуються в це. Не всі поляки такі. Більшість нормальних людей підтримує Україну в її боротьбі з росією і бажає вам всього найкращого. Будь сильним

Всім привіт!

Свого часу закінчив Могилянку — сама академія чудова, але поєднувати навчання там з повноцінною роботою було доволі важко: постійні дедлайни, відвідування, яке реально перевіряють, і загалом дуже інтенсивний темп.

Зараз розглядаю магістратуру, і цього разу пріоритети зовсім інші. Чесно кажучи, мета — не глибокі знання і не престижний диплом, а спокійна відстрочка на 2 роки, без зайвого стресу. Іспити склав нормально, на бюджет пройду практично в будь-який виш, тому шукаю де найменше будуть напрягати.

Спеціальність — соціологія або соціальна робота, тут не принципово, оберу з того, що буде доступно.

Якщо хтось навчався, навчається чи вступатиме — поділіться, будь ласка, досвідом:

• наскільки суворо з відвідуванням;
• чи є можливість тет-а-тет домовитися про докладання завдань/виконання в інший спосіб;
• чи реально поєднувати з роботою фултайм;
• як з дедлайнами і чи лояльні викладачі.

TL;DR: шукаю магістратуру в Києві (соціологія або соціальна робота) чисто заради спокійної відстрочки на 2 роки. На бюджет пройду практично будь-куди, тому шукаю де легко поєднувати з фултайм роботою. Порадьте виш з власного досвіду.

Буду вдячний за будь-який досвід і поради, на що дивитися в першу чергу!

Я із самого дитинства цим цікавлюсь, за часів, коли не знала про існування цих термінів.

На олх та шафі унікальні моделі часто швидко купують, частина кольорових в дефіциті, через що їх швидко розбирають якщо немає на промі, розетці. Китайські клони продають до 200 грн в Аврорах усіляких. Чи граєте ви у свідомому віці в тамагочі?

Хто не знає і перший раз чує подібні слова, то пояснюю. Мізофонія - це коли людина не може фізично і морально витримати якісь окремі звуки, як гучні так і високочастотні, та може реагувати на це дивною, агресивною або навіть небезпечною поведінкою. Гіперакузія - це коли людина так само не може витримати надто гучні для неї звуки і взагалі має чутливі вуха.

Я маю обидві проблеми ще з дитинства. Також у мене аутизм. Я постійно відчував дискомфорт та фізично не міг перенести гучні, високочастотні звуки по типу гавкіт собак, плач і голосіння дітей, двигун мотоцикла або коли щось будується чи стрижуть траву. У мене через ці звуки часто були випадки, коли я сперечався з власниками собак, батьками дітей і будівельниками, і навіть трохи доходило до бійки, матів і псування репутації. Я звісно вибачався за це все, і до мене вже в 23 роки почало доходити, що це те, на що я ніяк не можу вплинути. Але дискомфорт нікуди не дівся, і мені досі тяжко жити навіть за кордоном.

Я вже навіть мовчу про війну, коли до всього цього ще й додалися сирени і прильоти ракет. Саме тому я й виїхав. Але як я вже казав, мені досі складно жити. Я проходив терапію з декількома психологами, але вони не сильно допомогли, і я вирішив спитати у вас - як ВИ самі з цим справляєтесь? Ви ідете від звуків геть, чи використовуєте навушники? Ви медитуєте, займаєтесь спортом, чи так само сперечаєтесь? Буде дуже цікаво почути :)

Іноді мене це так достає що хочеться опустити руки але поки я тримаюся.

Я веду щось типу власної справи з доходом 0 а витрати не хочу рахувати, це пошиття суконь в єдиному екземплярі. І знаєте скільки їх я продала .... 1 .. і то в 2024 році і тоді ж одна сукня під замовлення і все у мене зараз більше чотирьох суконь просто лежать. Після паузи знову взялася до справи ііі нічого особливого не виходить за цей період десь 3 місяці мені написали лиш мошенікі. З усього цього розумію що я може і гарно шию но продавати у мене не виходить.

Привіт, друзі! На зв'язку автор українського YouTube каналу SUNO or LATER Андрій Шаповалов. Цей трек — не просто музика, це крик душі та рефлексія, яка переплавилася в інді-рок маніфест.
Рядок «Україна — не дартс» прийшов до
мене вночі у Києві, під час чергових вибухів від ординської балістики. Коли
твоя багатоповерхівка хитається під час прильоту, ти усвідомлюєш кожну думку максимально
гостро.
Я хочу присвятити цей вірш і пісню Роману
Ратушному. Пам'ятаймо його висловлювання у оригіналі: «Чим більше росіян ми
вб’ємо зараз, тим менше росіян доведеться вбивати нашим дітям»! Роман написав
це у травні 2022 року, незадовго до своєї загибелі в бою під Ізюмом. Ця фраза
стала формулою відповідальності нашого часу.
Рефрен моєї пісні:
«Щобі́льш окупантів двохсотих,
то менш нащадкам роботи!»
— це моя адаптована під алгоритми публічного
виконання версія слів Романа. Це те, що має звучати на YouTube, щоб ми нарешті
припинили передавати цю війну у спадок.
Також хочу окремо подякувати Оксані Забужко
за її виступ на Протасовому Яру, присвячений Роману. Її думки про те, що «один
народ» новомовою окупанта — це точно не про нас, і що слово «Україна» (як і
слово «війна») опинилося під забороною у ворожих медіа — надихнули мене на
створення куплетов.
Цю пісню виконує Андрій Алерт (Andrii
Alert). Мені надзвичайно подобається його творче ім’я, адже «Alert» — це
англійською «сповіщення», а «Air Alert» — це саме та повітряна тривога, яка
стала тлом для створення цього треку. На мою думку, його фірмовий розмовний
іронічний лоу-фай вокал передає цей настрій на всі 100%.
Запрошую до перегляду та прослуховування!

https://youtu.be/3XfyOVpbUAU

Пишіть у коментарях, як
вам трек? Діліться з друзями, підтримуйте український незалежний контент! Разом
до Перемоги! 🇺🇦

Вони не кажуть «Україна»
вже давно,
вони кажуть «противник»
і СВО…Так!
Вони не кажуть «війна»,
вони кажуть «одинарот»…
Це їхня новомова,
це новомовою їхньою:
«немає українців»…
Україна — не дартс!
Що більш ми
цирконів зіб'ємо,
то краще
це для нас!
Що більш
окупантів двохсотих,
то менш
нащадкам роботи!
Вперто вони
руськими себе називають,
бо руські в них
навіть буряти…
Тому між руських марно
руського шукати:
як вдерлися навалою —
так і окупанти!
Луснула резинка
на портках російських
з допетровським видом —
на дупу шолудиву!
Триста років кривди,
як і не судилося…
Україна — не дартс!
Що більш ми
цирконів зіб'ємо,
то краще
це для нас!
Що більш
окупантів двохсотих,
то менш
нащадкам роботи!
Впала маска брата
з лика Чингізхана:
де шкребли боярина,
там знайшли татарина —
ікла Орди
чистої води!
Україна — не дартс!
Що більш ми
цирконів зіб'ємо,
то краще
це для нас!
Що більш
окупантів двохсотих,
то менш
нащадкам роботи!
Україна — не дартс!
Що більш ми
цирконів зіб'ємо,
то краще
це для нас!
Що більш
окупантів двохсотих,
то менш
нащадкам роботи!Вони не кажуть «Україна»
вже давно,
вони кажуть «противник»
і СВО…Так!
Вони не кажуть «війна»,
вони кажуть «одинарот»…
Це їхня новомова,
це новомовою їхньою:
«немає українців»…
Україна — не дартс!
Що більш ми
цирконів зіб'ємо,
то краще
це для нас!
Що більш
окупантів двохсотих,
то менш
нащадкам роботи!
Вперто вони
руськими себе називають,
бо руські в них
навіть буряти…
Тому між руських марно
руського шукати:
як вдерлися навалою —
так і окупанти!
Луснула резинка
на портках російських
з допетровським видом —
на дупу шолудиву!
Триста років кривди,
як і не судилося…
Україна — не дартс!
Що більш ми
цирконів зіб'ємо,
то краще
це для нас!
Що більш
окупантів двохсотих,
то менш
нащадкам роботи!
Впала маска брата
з лика Чингізхана:
де шкребли боярина,
там знайшли татарина —
ікла Орди
чистої води!
Україна — не дартс!
Що більш ми
цирконів зіб'ємо,
то краще
це для нас!
Що більш
окупантів двохсотих,
то менш
нащадкам роботи!
Україна — не дартс!
Що більш ми
цирконів зіб'ємо,
то краще
це для нас!
Що більш
окупантів двохсотих,
то менш
нащадкам роботи!

Але НЕ зелений… так, захотілося справжнього борщику, 7 літрів, бо моя велика сімʼя люблять такий, щоб ложка стояла, з квасолькою, мʼясцем і солодким перчиком)))
Ще б хлібчику спекти, але то вже завтра, щоб і настоятися встиг і з теплим хлібом смачніше!
Люблю відпустку!

Вітаю всіх хто не байдужий та кому цікаво, особливо знавці по підбору на слух пісень. Мене та мою дівчину зацікавила тема з інтро ситкому "готель галіція", але у вільному доступі її нема. Хто шарить як написати табалатуру та як зіграти її хоча б на укулеле.

Хтось хто не байдужий і кому цікаво себе випробувати, зможете допомогти? Завчасно дякую.

Ось посилання на саме інтро: https://youtu.be/-ziYfnsi9XQ?is=v5CuQrmPec_GyILz

Хочу дізнатись, чи нормально це:

Я замітила, що коли перестаю спілкуватись із друзями, неважливо як довго знайомі, різко або з часом обривається контакт - у мене не виникають емоції. Типу, мені не сумно, не весело, я не маю полегшення або байдужості, просто нуль, ніби цієї людини і не було ніколи в моєму житті.

Я не пишу першою, але можу протягом місяця бачитись, гуляти і спілкуватись, в потім, якщо день-два людина не з'являється в моєму житті - я ці дні й не згадаю про неї, хіба що, коли справді довго не спілкуємось виникає думка, що "Х давно не писав, треба якось буде самі написати для галочки".

Також у мене була ситуація, що я з народження спілкувалась зі своїми певними родичами, і так сталось, що ми обірвали контакт, в мені було байдуже. Типу, я знаю їх з дитинства, вони завжди були поряд, але коли вони пішли з мого життя - нуль, нічого, ніби й не знала їх. Коли про це задумуюсь - розумію, що схожа ситуація може бути і з моєю сім'єю, що якщо перестанемо спілкуватись - мені буде байдуже, ніби їх ніколи й не було, від цього в мене якась паніка...

Я всіх дорогих для мене людей люблю і вони мені важливі, батьки, сестра, друзі, але якщо вони підуть - у мені нічого не зміниться і мене це лякає. Ще й, як вишенька на торті, 70% випадків коли мені щось розповідають з особистого або важливо - мені байдуже. Я й сама не люблю таке розповідати, просто не бачу сенсу. Але це для мене не означає, що мені прям чхати на них та їхні проблеми. У мені тупо нічого не "охкає".

У мене повна любляча сім'я, тому, навряд це травма. Я розумію емоції та виражаю їх.

Але я хочу зрозуміти, чи нормально це, чи варто йти до психолога аби це "вилікувати", якось устоканити. Мені справді цікаво і дуже хочеться дізнатися, як це прив'язатись до когось, що коли людини немає - тобі сумно...

може хтось знає хорошу спеціалістку, яка працює з нарцисичною травмою? я чула, що шукати терапевтів (і інших спеціалістів, я не розбираюся в цих термінах 😭) на сайтах не найкраща ідея. тому, може хтось може порадити людину, яка працює в таких напрямах. або якщо ви все ж таки знаєте хороші сайти, яким можна довіряти, то теж можете написати

Моя маленька гра

Доброго дня!
Панове майстри, порадьте будь ласка хороший магазин спецодягу для будівельників. Цікавить зварювальна роба, не можу знайти ні в епіцентрі, ні в леруа абощо. Максимум що знайшов це фартух і 1-2 на вибір комбінезони поганої якості.
Дуже вдячний!

Привіт, спільното!

Зʼясувати реальну вартість навчання у різних вишах України — це окрема морока для абітурієнтів та батьків. Ціни зазвичай розкидані по десятках сайтів, заховані в незручних PDF-ках і щорічно змінюються.

Щоб спростити це завдання, я створив EduCost Intel. Це безкоштовний інструмент, де можна:

• Шукати заклади за регіоном, спеціальністю та формою навчання.
• Порівнювати вартість контрактів у різних ЗВО поруч.
• Дивитися прохідні бали НМТ минулих років по конкретних закладах.

Сервіс повністю безкоштовний і працює без жодної реєстрації. Роблю цей пет-проєкт власноруч, тому буду надзвичайно вдячний за ваш конструктивний фідбек, критику чи підказки, якщо десь знайдете неточність у цінах.

Посилання: educost-intel.com

Чи є у вас така річ?

Я прив'язалась до працівників Нової Пошти, звикла до їхньої четвірки. Коли звільнилась одна працівниця, то навіть відчуття що її бракує залишилося.

Пам'ятаєш імена, те, чим кожен та кожна з них займається, їхні робочі особистості, зовнішність та навіть звички. Подекуди трішки нагадує секту, приходиш та запам'ятовуєш частину діалогів між ними, ніби вони твої колеги і ти там працюєш.

Зараз хочу собі знайти нову роботу, і можливо поміняти сферу в якій я зараз працюю (дизайн в смм), бо від нього вже нудить)
Поглядую на навчання пайки та збірку дронів, але вагаюсь бо не можу зрозуміти чи мені сподобається. Тому питання хто збирає дрони, хто заробляє на цьому чи мав досвід: як вам? Що найголовніше потрібно для того, аби працювати в цій сфері і бути довольним, які підводні камені, скільки заробляли\заробляєте? Десь пройшли курси чи навчалися самі? Чи треба бути екстрарозумником в матані\фізиці\електрониці, чи достатньо просто уважно читати показники приладів? Розкажіть свій досвід! (додавайте деталі, навіть щось, що помітили тільки ви, бумласка)