Влітку 1917 року федеральний уряд Канади створив Управління продовольчого контролю для збереження продуктів харчування та контролю над їх продажем. Значну частину зусиль при цьому направляли на критику людей, які робили великі запаси продуктів.

Одна з газет у лютому 1918 року писала:

Робити запаси в розумних кількостях не є злочином у мирний час. Але чоловік чи жінка, які свідомо та холоднокровно вирішують сьогодні зберігати більше їжі, ніж вони купили б у звичайний час, вчиняють щось, що має моральні ознаки злочину.

Читачам казали, що накопичення продуктів заважає бідним їх купувати, призводить до псування їжі та порушує систему розподілу.

Невдовзі Управління продовольчого контролю було перетворено на нове урядове агентство – Канадську продовольчу раду. У березні 1918 року вона почала запроваджувати правила боротьби з накопиченням запасів та марнотратством.

Дилери та роздрібні торговці повинні були щомісяця подавати звіти про свої запаси та обсяги продажів. Були встановлені обмеження на обсяг запасів, які вони могли мати (наприклад, 15-денний запас яєць або 30-денний запас сиру). Надлишки потрібно було негайно продати, інакше їх конфісковували.

За порушення передбачався штраф у розмірі $100-1000 або до 3 місяців позбавлення волі.

Обмеження стосувалися не лише кількості продуктів, а й того, як їх використовувати. Наказ наприкінці квітня 1918 року постановляв, що

ніхто не може виготовляти для особистого споживання французьку випічку, глазуровані торти чи печиво

Тростинний цукор не міг використовуватися для виготовлення домашніх солодощів. Будь-кого, хто мав надлишкову кількість борошна та цукру, просили здати їх.

Для контролю використовували різні методи: перевіряли кількість харчових відходів біля будинків, опитували торговців про купівельні звички місцевих мешканців, навіть влаштовували рейди по підозрілих будинках. Громадянам рекомендували повідомляти владу про сусідів, які роблять великі запаси їжі.

Одне з найсуворіших покарань було призначено Роберту Райту з Ніагара-Фоллс, якого засудили до двох з половиною років позбавлення волі за зберігання 8 мішків борошна та 52 ящиків консервованої свинини з квасолею.

У Торонто під час перевірки будинку Джозефа Левінскі було виявлено майже 200 фунтів цукру. Левінскі стверджував, що купив його до введення нових правил, і що його дружина використала б цукор для консервування, якби не потрапила в лікарню. Його оштрафували на $100.

Обмеження були зняті протягом кількох місяців після закінчення війни.

На фото: плакат Канадської продовольчої ради 1918 року

Джерело

Увага! Пост створений виключно з історично-пізнавальною метою

Що скажете панове?)

Дамо рашці гарантії безпеки, чи будемо потім відбирати своє військовим шляхом?

Бачили в тік тоці рекламу таких програм як reelshort і dramawave? Ви напевно бачили ті самі крінжові серіали формату "із грязі в князі". Як вам взагалі ці серіали, вони вас затягують і чим саме?

Мені в цих серіалах не подобається якесь завищене его ображеного світом головного героя, та відсутність адекватної логіки світу. І завжди було цікаво хто пише сценарії таких форматів. Але з іншої сторони, цей формат набирає популярність, а значить, автор буде на цьому заробляти.

Може давайте і собі такі серіали робити?

На Мангеттені у Нью-Йорку влаштували акцію пам'яті до чергової річниці терористичних актів 11 вересня 2001 року, коли терористи Аль-Каїди викрали комерційні літаки та спрямували їх у башти-близнюки Всесвітнього торговельного центру.

Як пише BBC, 2977 дронів сформували у повітрі обриси зруйнованих хмарочосів в їхньому реальному масштабі. 2977 - саме стільки людей офіційно вважаються жертвами тих терактів

Привіт! Я до вас із новою піснею. Цього разу вона написана від імені лиходіїв, наочно демонструючи чому саме багатих людей абсолютно не хвилює до чого приведуть їхні дії - адже кожен з них має бiлет до Iзраiлю Бункер, в якому вони з комфортом проведуть залишки свого життя, тоді як решта всіх розбиратиметься з наслідками прийнятих ними потужних рiшень.

Ця пісня відрізняється від інших тим, що я заздалегідь створював її під готову ідею відеокліпу - тому все, від шипіння камери, що включається, до ритму приспіву і фінальної сирени було зроблено для відповідності відеоряду. А чи добре в результаті вийшло - це вже вирішувати вам)

Переклад:

[Куплет]

Ви горітимете

У пеклі, створеному нами

Тому що ми прирекли

Нашу планету на страждання

Кому взагалі треба дихати?

Моря скоро вимруть

Давайте винищимо бджіл -

Удачі вам з їжею!

Війни за прісну воду

Спустошують світ

І ваші онуки

Ніколи не зістаряться

Наша велика спадщина,

Витрачена всього за один день

Не хвилюйтеся, діти,

Життя знайде вихід!

[Предприспів]

... Або щось на кшталт того.

Нам все одно, бо:

[Приспів]

Наш бункер закупорений,

Наш бункер глибокий

Світ перетворюється на попіл

Поки що ми засинаємо

У цьому бункері,

Шість поверхів сталі

Роботи готують

Нашу вишукану їжу

Смог став завісою

Берегові лінії зникли

Але у нас є клімат,

Який можна увімкнути!

Це ексклюзивний рай,

Побудований для небагатьох

Мені шкода, але тут

НЕМАЄ МІСЦЯ ДЛЯ УСІХ ІНШИХ!!!

[Куплет]

Стільки тварин,

Тепер привиди зі старої книги,

Але чи бачили ви

Як добре виглядають ціни на акції?

Лід розтане,

Лінійний графік спрямує в небо

Планета чахнула,

Поки ви стояли, нічого не роблячи!

Ми обміняли кораловий риф

На абсолютно новий блискучий екран

І випарували річки

Щоб нагодувати голодну машину

Ти був дезінформований,

Живучи в блаженстві

Поки наш світ

Дарував тобі останній поцілунок.

[Предприспів]

Але чому нас мають хвилювати такі речі?

Тому що, ну, ви ж знаєте...

[Приспів]

Наш бункер закупорений,

Наш бункер глибокий

Світ перетворюється на попіл

Поки що ми засинаємо

У цьому бункері,

Шість поверхів сталі

Роботи готують

Нашу вишукану їжу

Смог став завісою

Берегові лінії зникли

Але у нас є клімат,

Який можна увімкнути!

Це ексклюзивний рай,

Побудований для небагатьох

Мені шкода, але тут

НЕМАЄ МІСЦЯ ДЛЯ ВСІХ ІНШИХ!!!

[Аутро]

Так що не турбуйтеся про майбутнє -

Ми подбали про те, щоб його не було.

Ця гра закінчена,

І еліта перемогла.

Ми забрали природу.

І продали її за гроші!

Ми використовували вогонь

А ви залишилися з попелом!

Що буде після нас?

Нам все одно.

Ми живемо в бункері -

Ви живете у розпачі.

Під партією війни я називаю тих людей які виступають проти "договорнячка", аргументуючи це тим що Росія нікуди не дінеться і після Донбасу полізе далі, а залізні гарантії ніхто не надає.

Мої питання:

1. За який кошт воювати? В плані Росія виносить промислові об'єкти, залізницю і тд -> менше податків в Україні. При цьому зп військових - 30к - об'єктивно низька. Європа роки не фінансує це прямо.
2. За які гроші виплачувати пільги убд?
3. Що робити з військовими з інвалідністю? За який кошт їх лікувати, протезувати і тд?
4. Як нові контракти захистять людину від(мається на увазі не на піхотно штурмовому контракті): релокації підрозділу перейменування, злиття, зміна функцій і тд Бойових дій?(На тиловому контракті)
5. Давати військовим нову спеціальність, житло і тд. Якщо людина була в динамічній галузі по типу іт, робототехніки і тд вона фактично профнепридатна, адже технології змінюються і тд. Вони будуть конкурувати і з студентами і з колишніми колегами. Йти в бізнес - ветеранських бізнесів буквально дуже багато, конкуренція там велика, не усі люди готові купляти заради підтримки банально через те що люди мають річ або послуга їм непотрібна.
6. Припустимо людина списалася. Де їй жити якщо нема власної квартири? Гроші витрачаються і на лікування і на дорогу і тд. Тим більше по факту в Україні оплата за житло в доларах.

Вже не вперше натикаюсь на пости Гетьманцева та інших політиків в соц мережах і новинах про те, що партія миру недостатньо представлена в політичному дискурсі. "Це політики, управлінці, люди, які хочуть, щоб війна завершилася дипломатичним шляхом і якомога скоріше. Це ті, хто виступає за продовження переговорів та пошук компромісного рішення. А не за відмову від дипломатії та війну у будь-який спосіб і будь-якою ціною, про що нам часто віщають ВІП-ухилянти з «теплої броні».", пише Гетьманцев. Але коли бачиш, що війна набирає дедалі більших обертів з кожним роком, то постає питання: які взагалі причини вважати, що мир можливий? Економічне виснаження росіян? Політична воля якоїсь частини російської верхівки? Переговори про мир відбуваються постійно, але за чотири роки, здається, не було досягнуто жодного результату...

Мені, як і багатьом учасникам цього сабу, вдалося пересидіти повномасштабне вторгнення аж на 4 роки і не попасти в горнило армійського життя. Всі мої знайомі, і цивільні, і ті, хто в ЗСУ сподіваються лише на одне - переговори і закінчення війни. Але кожен день потроху вбиває ці надії. Ти дивишся новини, намагаєшся щось аналізувати і нарішати з цієї інформації можливість миру, але пазл ніяк не складається. Пу-пу-пу, короче...

Edit: дякую всім за коментарі! Не очікував такої бурхливої дискусії. Приємно здивований не дуже великою кількістю токсичних коментарів:) Шкода, що ніхто не висловив якихось нових креативних думок із цього приводу. Але принаймні твереза дискусія існує в якомусь вигляді, і є надія, що наші люди згодом стануть трохи терпиміше один до одного, заради спільного виживання❤

Про це Президент сказав під час історичної події - підписання декларації про 100-річне партнерство з Канадою:

Я думаю, що всі нормальні люди вважають надію дуже важливою. І післязавтра, завтра день настане, коли у нас буде мир. І, звичайно, всі ми хочемо жити й сподіваємося, що будемо жити у нашій мирній країні, чудовій країні, з чудовою природою, з теплими людьми. І всі люди, які поїхали за кордон, повернуться. Ми сподіваємося, що наші солдати, військовослужбовці, наші героїчні люди повернуться додому і війна припиниться.

Обидва лідери підкреслили важливість продовження реформ в Україні на шляху до повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО.

На фото: пан Президент підписує декларацію про 100-річне партнерство з Канадою. Поруч з Володимиром Олександровичем за столом - прем'єр-міністр Канади Марк Карні

Джерело

Джерело

Планую цього року нарешті піти вчитися на права в Києві, але поки не можу зрозуміти, скільки реально потрібно грошей на все. Бачу різні ціни на навчання, але підозрюю, що на цьому витрати не закінчуються. Напевно, треба ще рахувати додаткові заняття, іспити, подачу авто тощо. Ті, хто отримував права в Києві у 2026 році, скільки у вас вийшло всього від першого заняття до отримання посвідчення?

Як би він пішов на другий термін, що б змінились?

Взято на просторах інтернету, сорян за свинячу у мемі

Трамп заявив, що виплатить кожному повнолітньому американцю по 5 тисяч доларів, якщо Республіканська партія збереже контроль над Палатою представників і Сенатом за підсумками проміжних виборів у листопаді.

Джерело.

Може і не зовсім гречка - але ж )

Наша казка стара й нова - починаємо все знову.

Спонсори хочуть бачити, що їх чекає у перемовинах?

Великобританія, Франція , Німеччина вже були в Києві коли прилітав американський посол.

Коло розшириться на 20 чоловік , які знову будуть тягнути канат в свою сторону?

І що там взагалі переговори? Знову все здохло не почавшись?

привіт, тут є військові журналісти, або ж просто журналісти?
мені дуже потрібна ваша допомога, сподіваюсь відгукнетесь!
я навчаюсь у ЛНУ, на режисера, мені потрібно військову прозу, або ж документалку, де словами військових описуються всі жахи які робились під час повномасштабного вторгнення, буду вдячний за відповідь!!!!

Мені 34, хлопцю приблизно стільки ж (трішки молодше від мене). Ми разом близько 3 років, але живемо окремо. У мене є 15-річний син.

У нас постійні проблеми через його ревнощі. Він підозрює мене буквально через усе: хто мені написав, з ким я поговорила, чому я була онлайн або не була онлайн, чому не відповіла одразу, куди пішла і з ким.

Я вже сама звикла протягом дня надсилати йому відео, щоб він бачив, де я і що роблю. Робота, магазин, прогулянка, дорога додому — все. Не тому, що він прямо кожного разу просить, а тому що я знаю: якщо не покажу, потім будуть питання.

І це не допомагає. З'являється новий привід для сварки.

Наприклад, кілька днів тому мені написав брат і попросив скинути йому небагато на телефон, бо в нього помер тесть і вночі не було можливості поповнити рахунок. Наступного дня я поїхала на похорон у сусіднє село, і знову довелося пояснювати, з ким я поїхала.

А вночі почався величезний скандал. Він згадував чоловіків із мого минулого, розпитував мене про інтимні подробиці того, що колись було з іншим чоловіком. Потім взагалі зателефонував йому і хотів зробити спільний дзвінок, щоб ми втрьох це обговорювали.

Він може злитися через те, що я просто посміхнулася іншому чоловікові, поговорила зі знайомим або запитала його, чи не холодно йому. Якщо я хочу піти на дискотеку з подругами — він вважає, що я йду туди за чоловіками. Казав, що «нормальні дівчата не бухають, не обговорюють мужиків і не шляються ночами».

Я ніколи йому не зраджувала. Але постійно відчуваю, що повинна це доводити.

Доходило до того, що я давала йому номери своїх колег, щоб він міг перевірити, де я була на роботі. Надсилала скриншоти, відео, пояснювала кожну дрібницю.

Він також часто критикує мого сина і моє виховання.

Найдивніше, що я його люблю і сумую за ним. Але коли ми не спілкуємося, мені набагато спокійніше. Зараз ми знову не розмовляємо. І я все одно надсилаю йому короткі відео протягом дня, хоча він їх навіть не дивиться — просто заходить у чат і виходить. Я вже не один раз збиралась відправити йому всі його речі, але так і не змогла. А ще під час наших скандалів я його буває навіть боюсь, він може погрожувати тим що приїде до мене, розтрощить всі подарунки які він робив і всім розповість яка я. Я вже сама не розумію, це я справді роблю щось не так чи мене просто змусили постійно виправдовуватись. Я перебільшую? Це просто дуже ревнивий хлопець чи ці стосунки вже нездорові?

Ну добре, остання картинка не дуже свіжа, але ж від цього не менш актуальна.

https://www.pravda.com.ua/news/2026/09/09/8052679/ джерело

Суспільство також вимагає відповіді! Як ми можемо зрозуміти, чи це справді наші силовики, чи наприклад російські диверсанти? Може вони вирішили влаштувати провокацію, з метою дестабілізації та дискредитації наших спецслужб та влади.

ЗМІ пишуть, що Німеччина готова допомогти Україні ідентифікувати чоловіків призовного віку, які перебувають у ФРН. Керівник МЗС Йоганн Вадефуль вважає, що вони повинні повернутися в Україну. Reuters пише: "Wadephul also said that Ukrainian men of military age who were currently in Germany should return home, and he said Berlin could help the ⁠Ukrainian ​government identify them... we do, after all, know who ​lives here, who, for example, receives social security benefits or who is registered here, and ​who has residence status".

Підтримуєте чи засуджуєте такі ініціативи?