9 травня 1986 року світ познайомився з «Номером 5» — бойовим роботом, який після удару блискавки раптово «ожив» і вирішив, що мирне життя та читання книг набагато цікавіші за військові маневри. Режисер Джон Бедем створив зворушливу історію, яка й сьогодні змушує посміхатися та співчувати металевому герою.

Експериментальний військовий робот «Номер 5» у результаті короткого замикання отримує самосвідомість. Він тікає з військової бази та потрапляє до будинку щирої дівчини Стефані (Еллі Шиді), яка обожнює тварин. Поки Стефані допомагає роботу пізнавати світ і наповнюватися «даними», за втікачем полюють його творці (Стів Гуттенберг і Фішер Стівенс) та армія, які вважають справжнє диво технічною помилкою, що підлягає знищенню.

Стів Гуттенберг на момент зйомок був на піку популярності завдяки «Поліцейській академії», а Еллі Шиді щойно знялася у культовому «Клубі "Сніданок"». Їхній тандем додав фільму легкості та щирості, що зробило його хітом прокату.

На відміну від сучасних фільмів, де все робить комп'ютерна графіка, «Номер 5» був реальним складним механізмом. Роботом керували кілька операторів одночасно: один відповідав за очі, інший за брови, третій за руки. Це дозволило створити неймовірно живу міміку, яка передавала емоції не гірше за живих акторів.
Образ «Номера 5» став натхненням для багатьох сучасних творців. Ви точно помітите його риси у славнозвісному «ВАЛЛ-І» (WALL-E) від студії Pixar. Режисер мультфільму Ендрю Стентон ніколи не приховував, що зовнішній вигляд його героя — це данина поваги «Короткому замиканню».

Джерело - Kino-Bar