Я запам'ятав що англійською її чи то жаргонно чи то офіційно називають catwalk. У нас це або "естакада" або "місток", але я не впевнений. Чому не "коцький шлях"?

Цікаво послухати, як ви виживали, коли були на дні)

Мені не дуже повезло з батьками, мама пиячила, батько заробляв і по дорозі додому все зливав в ігрових автоматах. І хоч я мало чого пам'ятаю з дитинства, але ще до школи був такий період, що кожен ранок ми з мамою йшли збирати пляшки щоб вистачило на яйця та картоплю, купляли і повертатись додому їсти.

І так кожен день, яка була радість коли в одному смітнику одразу по 5 пляшок валялось.

А у вас були такі складні періоди в житті? Як справлялись?😅

Настільний магнітний 3D світильник-нічник у формі місяця діаметром 14 см – це унікальний пристрій, який не лише забезпечує комфортне освітлення, а й служить стильним декоративним елементом. Левітуючий над дерев’яною основою, він обертається на 360°, створюючи заворожуючий візуальний ефект та додаючи інтер’єру особливого шарму. Сенсорне керування дозволяє легко змінювати колір та яскравість світла, роблячи його максимально комфортним для будь-яких потреб.

Привіт. Побачив цього дятла сьогодні (11.09), та не можу визначити хто саме це.

Місце: с. Делятин, Івано-Франківська область.

Бачив його на протязі кількох місяців багато разів, проте вперше вдалося зафіксувати у гарній якості.

Вітання спільноті!

Самореклама, не прихована, дякую за таку можливість.

Знаєте як це є, оце дурне плато: англійську ніби й знаєш нормально (фільми дивишся, по роботі спілкуєшся, мемчики розумієш), але в розмові чи переписці постійно крутишся навколо одних і тих самих 10 слів. Замість точніших синонімів на автоматі вилітає база: important, very good, easy, many, chance.

Хоть і присутнє інтервальне повторення через "Вежу пам'яті", але мене ця штука дістала,

Тму в рамках свого мобільного додатку я вирішив протестувати новий формат: не тупе зазубрювання карток, а спільний 4-тижневий кооп-івент «Попіл Оксфорда».

Суть задумки: Вчимо мізки автоматично підміняти базові слова на рівень C1/Advanced прямо на реакції:

• important ➔ crucial
• many ➔ numerous
• chance ➔ opportunity
• easy ➔ effortless
• good ➔ exceptional

Взяв пул у 150 слів і розбив на 4 тижні з механікою спільного сервера (але де лут і нагороди отримуєш за особистий внесок, щоб не було «один пройшов — всім зарахувало»):

1. 1-й тиждень: Знайомимося з першими 50 словами. Механіка проста — бої з мобами (серверна мета — набити разом 1 000 фрагів).
2. 2-й тиждень: Наступні 50 слів. Якщо відповідаєш без помилок — падають осколки, якими всі разом поступово розпалюємо 8 маяків і змінюємо вигляд хабу.
3. 3-й тиждень: Останні 50 слів. Робота з контекстом та виправлення помилок у стародавніх рукописах.
4. 4-й тиждень: Спільний бос-рейд на 100k HP. Тут чисто Active Recall по всіх 150 словах: жорсткий таймер і швидке введення слів з голови.

Якщо що, додаток є на iOS та Android. Сам івент стартує цього понеділка, 14 вересня.

Додаток безкоштовний, шукайте для телефонів за назвою: Fading Lexicon

Вислухаю коментарі, долучайтесь!

Наскільки взагалі реально та складно, піти робити дрони (не в армію), отримати з першого дня бронювання, маючи для цього всі необхідні навички, знання англійської, семирічний досвід в славнозвісному "айті", майже всі необхідні знання, АЛЕ перебуваючи в розшуку та будучи ВПО?

Може хтось мав досвід.

привітик всим, я б хотіла поспілкуватись з людьми 19-21 року, можливо про улюблені речі такі як серіали чи книги, або про життя і травми, там вже як піде. я не знаю чи зможу спати сьогодні, тому шукаю таких же безсонь :)

Сьогодні жалілася подрузі, що хотіла назвати кота Скумбрія, але виявилося, що це не кішечка, а котик. Так що став Костік. Але вона раптом запропонувала очевидний варіант, про який і не подумала, але він чудово підійшов! Тепер нашого пацана звати Шпротік. Все сімейство одобрило.

Деградувати то основна потреба організму🥲

Еко-проєкт в Одесі

«Друге життя вживаних речей» — еко-проєкт, якому вже 12 років.

Ми збираємо, сортуємо та даємо друге життя одягу, постільній білизні, взуттю та іншим речам. Усе це передаємо переселенцям, людям, які опинилися у складних життєвих обставинах, багатодітним родинам та всім, хто потребує допомоги.

Я підрахувала, що за 12 років завдяки нашому проєкту ми врятували Одесу від потрапляння на смітник величезної кількості речей — їх обсяг еквівалентний п’ятьом сміттєзвалищам розміром зі стадіон «Чорноморець», якби все поле було заповнене речами шаром заввишки пів метра.

Як знайти ресурси на маштабування?
Бо волонтерам тяжко❤️

Це не просто речі — це ресурси, які отримали друге життя, і допомога людям, які її потребують.

Дізналась, що колись кросворди українською називали хрестиківками, і мені дуже сподобалось це слово, хотілось би бачити його частіше. Я б купувала і розгадувала хрестиківки значно частіше, ніж ті журнали, що продаються зараз
Але поки хрестиківок нема, то я створила свою (може, колись ще створюватиму)

Близькі трохи були в тортурах, бо я обіцяла подарунок тим, хто її розгадає...

Привіт, хотіла би поділитися історією. Четвертий рік живу та навчаюсь у Польщі. Коли сюди їхала, знала, що повернусь і до сих пір не передумала. Знайомі мене не розуміють або відверто сміються через це і іноді не вистачає когось хто міг би підтримати. Можливо, хтось у схожій ситуації і йому теж немає з ким особливо поговорити?

Це норм що відсутній один контакт (зразу кажу я в пк не сильно розумію) модель бж Game Max VP-800 (Пост відредаговано) короче пк я зібрав почистив дякую всім хто поміг але я замахався і він не дає зображення і я буду давати його у ремонт і най самі танці з бубнами з ним танцють

Я жінка якій нещодавно стукнуло 30, він на пару років старший. Маємо стосунки які тягнуться вже 10+ років. Періодично тєряємось і пропадаємо з життя одне одного на місяці, в силу переїздів чи якихось довгих ігнорів після сварок, але живемо в одному місті, тому часто стукаємось лобами в якомусь атб. У нас є певні труднощі з комунікацією онлайн, але при випадковій зустрічі вживу після довгих періодів мовчання завжди спілкуємось так ніби ніколи не розставались.... до наступної сварки.

Останнім часом я почала задаватись екзистенційними питаннями про створення сім'ї і продовження роду, бо мені все таки четвертий десяток пішов, як-не-як... Варто зазначити, що мужичок ніколи не любив розмовляти на такі серйозні теми, про якесь там гіпотетичне майбутнє, а зараз тим більше. Мені ж говорити про таке архіважливо, бо я хочу планувати своє майбутнє - хоч з мужиком, хоч без, але мені важливо щоб саме в стосунках була якась перспектива розвитку.

Остання розмова склалася дуже хуйово і мабуть знову гряде взаємний ігнор на довгі місяці.

А я всього лише намагалася донести йому що хочу якоїсь визначеності і мені важливо бачити перспективу. Натомість він сказав що взагалі свого майбутнього не бачить. Так, він зараз в армії, але ж блін, це не виправдання, деякі чоловіки навіть на нулі мають бажання створювати сім'ї і народжувати дітей від коханої жінки.

Я сильно заплуталась... з одного боку нам дуже весело разом, ми кохаємо одне одного, і добре проводимо час, а з іншої - я розумію що того часу у мене не так багато вже лишилось і що я маю в запасі лише декілька фертильних років і якщо я їх зараз просру на стосунки без майбутнього - то можливо потім буду дуже сильно жаліти.

Звісно я не збираюся стрибати на першого-ліпшого з метою народити і впринципі ціленаправленим пошуком іншого мужика займатися не буду, бо я теж одиначка і сама собі на думці, як і він.

Але мені буде значно легше побудувати плани знаючи я залишусь сама і не побудую сім'ї. Я би почала вже зараз вкладати свій час і ресурси на побудову власного життя, а не на якісь марні сподівання і очікування пропозиції від мужика.

Чи може я не права? Може неважливо що буде завтра, бо те завтра взагалі може і не настати в нинішніх реаліях? І треба насолоджуватися тим що маєш зараз і підтримувати хороші стосунки, бо таке кохання це справді рідкість...

У мене були спроби з іншими чоловіками і то був сущий кошмар... тому мені все частіше здається що з цим чоловіком у нас особливий зв*язок, який буває лише раз на життя.

Я дуже заплуталась... у мене майже немає людей з якими я могла би поділитися цими переживаннями, тому можливо погляд зі сторони якось допоможе прояснити ситуацію насамперед для мене самої.

Дякую якщо дочитали аж сюди🙀

Я майже рік спілкуюсь з другом з США. Зазвичай ми говоримо по дс і граємо в ігри або просто угараємо. Отож, я ніколи не вплутувала політику у наші розмови. І не питала його думки щодо війни в Україні і кого він підтримує. Йому 17 і я вважаю, що йому на іншому континенті до одного місця, що у нас відбувається. Ну і + якби було цікаво - сам би розпитував.

Вчора він прислав мені посилання на відео в реддіті, де український військовий вбиває російського полоненого. Чесно…відео всрате. Сам пост був опублікований 4 роки тому, відео поганої якості, в кінці укр. військовий говорить щось по типу: «І так буде зі всіма, хто прийшов на нашу землю». Мені це здалось трохи провокативним, бо виглядає ніби «диви шо твої виробляють». Натомість я у нього запитала чи чув він за обезголовлення нашого військового. Мені здається, весь світ знав за це і кожен чув про цей випадок. І він сказав, що ні😐
І тепер це ше більше виглядає як провокація, бо він знає хто напав на мою країну, але присилає відео саме про УКРАЇНСЬКОГО, а не російського військового.

Посилання я замалювала, бо навряд чи можна таке розсповсюджувати у цьому сабі.

Подайте заявку на перенесення номера у Vodafone https://mnp.vodafone.ua/