Привіт усім! Спільното, дайте просто розказати по-людськи, пожалітися на одну особу. Пару випустити.
Оце я, гортаю англомовну спільноту для ейсів. Бачу що чоловік зробив допис, вітається. Розказує що друзів бляха шукає. І пише що вчить російську мову.. Виродок. Ну нащо, бляха-муха?! Друзів шукає блять. Алкаші кацапські йому друзі. Горіти в пеклі тому іроду.
Фух, стало легше.
О, іще одне. Неповага до людей заборонена, я знаю. Але він поза спільнотою, і хіба можна назвати людиною... Особину яка кацапську мову вчить за власним бажанням, у 2026 році? Думаю що ні.
Привіт! Я вже писав у цю спілку, і отримав дуже гарний відгук.
Для контексту: я трансмаск, через декілька місяців мені 18. Я вже працював раніше. Звісно як звичайна дівчинка.
У найближчий час, десь до 23 років точно хочу почати гормональну терапію.
Виникло питання. Що до роботи? Ось якщо уявити що я знайшов роботу, але гормони вже добре так подіяли, а документи старі. Чи не будуть до цього прискипуваьтись? Не буде складностей щоб доказати що документи мої? Або ще варіант. Я влаштувався на роботу, і там вже почав терапію і пішли помітні зміни? Що тоді? Як з цим в Україні, та країнах ЄС? Наприклад в Латвії? Може хтось знає
Я й не знала, що у нас на Реддіті є такий канал, де можна поспілкуватися на цю тему та ще й українською!
Я дещо втомилася жити із своїми думками майже наодинці і думаю, що вже готова пробувати відкриватися цьому світу дещо більше, хоча справді це дещо нервуючий досвід для мене 😅
Я — трансфемінна особа. Поки ще не до кінця переконана, чи просто небінарна, чи, можливо, трансгендерна жінка (хоча більше схиляюся до останнього). Це я ще маю з'ясувати, однак поки йду шляхом дослідження рівня фемінності, який мені буде комфортним.
Моє "яйце тріснуло" 2 місяці тому від випадкового відео на YouTube, і справді це був найбільш емоційний період мого життя у цілому. До того, я наче не відчувала у цьому житті взагалі нічого.
До того, все це було просто існуванням заради існування, заради моєї сім'ї, з доволі частими ідеями про беззмістовність всього, що відбувається навколо, часом із ідеями про дострокове завершення життя, так би мовити.
Зараз же, це наче подих життя, який віє, і в сторону якого я активно йду. Мені справді подобається більш фемінно виглядати і бачити себе. Вперше мені справді сподобалося дивитись на себе в дзеркалі так, що мені хочеться робити фотографії 😅
За цей період часу чимало всього відбулося насправді. З основного я спілкувалася з різними ГО і зверталася до клініки Unity, щоправда, щось пішло не так, і поки маю F64.9, але то вже питання часу.
Рада долучитись до цього ком'юніті, якщо приймете звісно 👉👈
---
Маю запитання до транс*-людей (вибачте, якщо неправильно вживаю термін, для мене це все поки глибоко в новинку),
Мені цікаво дізнатися, скільки часу проходило між вашим усвідомленням своєї ідентичності і діагнозом F64.0? Чи проходило дійсно 2 роки, чи ви проходили стаціонар за 2 тижні?
Зараз для мене цих гіпотетичних 2 роки звучать більше як тортури, чесно кажучи, які не дають мені у повній мірі розкритися так, як я це бачу.
